Звернення Голови правління НГО «Український фінансово-кредитний альянс» АЗАРОВА Андрія Святославовича до Голові комісії з регулювання ринку фінансових послуг України СУСЛОВУ В.І. Про заходи щодо стимуляції оздоровлення ринку фінансових послуг та виконання представницької функції в Держфінапослуг.

Я, як один із перших засновників кредитно-кооперативного руху Україні та активний функціонер щодо захисту та розвитку небанківського фінансового сектору економіки, прошу включити мене до складу Громадської ради, що створюється при голові комісії з регулювання ринку фінансових послуг України та пропоную свою кандидатуру від «Українського фінансового-кредитного альянсу» на посаду голови цієї Громадської ради. Я маю значний досвід роботи не тільки на фінансовому ринку, але й громадсько-представницький діяльності – вже більше 5 років я є членом Громадської ради при Міністрі фінансів і приймаю участь в обговоренні всіх найважливіших для економіки питань. Моєю думкою цікавляться і в підкомітеті Верховної Ради з питань небанківських фінансових установ, з народними депутатами ми вже реалізували ряд ініціатив та провели ряд просвітницько-консультативних проектів для учасників небанківського фінансового ринку.

Також прошу Вас включити мене як голову Наглядової ради найдавнішої та найкрупнішої кредитної спілки України «Перше Кредитне Товариство» до складу Консультаційної-експертної ради при Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України, враховуючи на ступінь довіри до нашої установи біля 500 000 громадян України – членів нашої спілки.

Моя вища фахова освіта, достатньо великий досвід роботи та управління системами кредитної кооперації (КС ПКТ, УФКА, НАКСУ), досвід з вивчення іноземних технологій та впровадження власних нових технологій роботи на фінансовому ринку, розробка комплексних антикризових заходів, наукові роботи з вивчення проблематики еволюції моделей фінансових установ, а також авторитет серед колег та багаторічна довіра членів КС ПКТ - послужать серйозним підґрунтям для моєї роботи в Громадській раді та Консультаційно-експертній раді.

Вважаю, що ініціатива від самих учасників ринку та представників асоціативних утворень на фінансовому ринку, а також їх неоціненний досвід подолання економічних криз через впровадження комплексних антикризових заходів – є тим, значущим людським ресурсом, який здатен вирішувати будь-які складні завдання щодо збереження та розвитку системи.

Прес-служба КC "Перше Кредитне Товариство"

Ми в цілому згодні з вашою заявою від 9.04.2009 щодо дотримання фінансової дисципліни кредитними спілками, але вважаємо, що комісія Держфінпослуг не достатньо володіє ситуацією і не глибоко проаналізувала проблеми на ринку: зараз коли вкрай високий відсоток неплатежів по кредитах не можна забезпечити своєчасне погашення забов’язань по депозитах всім бажаючим. Тим більше, що бажають забрати свої кошти з установ в середньому майже 95% членів, а це є катастрофічними умовами для збереження спілок. Якщо не врахувати цього ми втратимо кредитну кооперацію як таку, тому що не тільки фінансові піраміди зруйнувати позитивний імідж кредитних спілок та банків, але й неадекватні дії регулятора, який в найскладніший для спілок час впроваджує відміну мораторію.

Наприклад, в м. Одеса КС «Перше Кредитне Товариство» залишилось єдиною спілкою, яка ще працює і виплачує відсотки (хоча і з великими труднощами і іноді несвоєчасно). Але загальна недовіра до фінансових установ та ще й приклади недобросовісних окремих суб’єктів ринку створюють атмосферу постійної напруги вкладників при якій не можна ніякими HR-технологіями змотивувати його залишити гроші.

Більш того, треба враховувати, що якщо затримка за виплатою кредитів росте, треба нарощувати і терміни антикризового зупинення депозитних активів в системі, бо інакше це – загибель усіх КС.

Крім того, треба враховувати, що деяка частка депозитів була зафіксована до курсу долара, а споживчі кредити були переважно гривневими, то при цьому дохід перестав покривати видатки, які катастрофічно зросли через підвищення реальних відсотків по депозитах. Тому з урахуванням видатків на утримання системи треба стимулювати роботу кредитних спілок в сфері утримання депозитних активів та нарощення їх задля створення умов для подальшого кредитування, бо без цього жодна кредитна спілка не зможе компенсувати стрімко зростаючі видатки. У зв’язку з вищезазначеним пропонуємо розглянути та впровадити низку невідкладних дій викладених у логічній послідовності.

1. АКТИВІЗАЦІЯ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КС

Зрозуміло, що без активної кредитної діяльності наша країна втратить можливість розвитку та впаде в глибоку економічну депресію на довгі роки. Але зараз основною проблемою в даній сфері є: стрімкий відтік інвестицій з кредитних спілок та недовіра, яка склалася на ринку до всіх фінустанов. У зв’язку з цим пропонуємо:

a) По-перше, залишити мораторій на повернення вкладів щонайменше на півроку;

b) По-друге, не створювати паніку на ринку численними перевірками ДФП та відбором ліцензій (хоча б у стабільно функціонуючих багато років установ), бо це ще більше лякає вкладників та руйнує систему;

c) По-третє, забезпечити спочатку поточне рефінансування кредитних спілок з боку НБУ, а вже після цього відміну мораторію на зняття вкладів;

d)В-четверте, забезпечити прийняття закону щодо впровадження державної системи гарантування вкладів для кредитних спілок.

2. СТВОРЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ УМОВ СТАБІЛЬНОСТІ

Цей пункт вкрай важливий за для запобігання подальшому падінню економіки. Припинити цей процес та забезпечити перехід до нарощування потенціалу можна лише гарантованими УМОВАМИ стабільності, забезпеченими ДФП та НБУ. Багато людей втратили і ще втратять у найближчий час роботу, тому депозит для них залишиться єдиним джерелом доходів і це, при умовах стабільності, поверне погляд потенційних вкладників до фінансових установ. З іншого боку задля забезпечення виживання кредитних спілок, а не їх лише пригнічення та ницькування з боку вкладників та ДФП, треба створити умови для коллектингу, бо в умовах кризи цей процес займає і більше часу, і більше видатків.

Створенню довгострокових умов стабільності на ринку сприятимуть і пункти 1а, 1б, 1с, 1д попереднього заходу.

Не зруйнувати, а зберегти, при чому і установу, і її імідж, – от першочергове завдання для ДФП, асоціацій та провідних системних кредитних спілок.

3. БОРОТЬБА ЗА ЧИСТОТУ РИНКУ

КС ПКТ поодиноко боролася всі ці роки за чистоту ринку своїми просвітницькими проектами в пресі та на телебаченні, але ні ДФП, ні асоціації не робили в цьому напрямку ну кроку. Зараз ми бачимо наслідки такої безвідповідальної політики, коли надовго зруйнована довіра вкладників.

Фінансові піраміди легко ідентифікувати за наявними ознаками (високі відсотки по депозитах, практична відсутність масового кредитування), тому лише з ними і треба вести жорстоку боротьбу. План боротьби з шахрайством на ринку, який ми пропонуємо, це впровадження обов’язкової норми резервування 2 млн. євро пайових внесків.

Така норма не лише припинить маніпуляції на ринку, але й добавить міцності як спілці, так і системи.

4. КОМПЛЕКСНИЙ ПОЗИТИВНИЙ PR

Саме зараз коли ЗМІ без розбору атакують кредитну кооперацію, треба як у випадку з банками (АУБ), робити не шокуючи заяви, а роз’яснюючі та боротися за достовірність інформації у кожному окремому випадку чорного піару. Така взаємодія ДФП, асоціацій та провідних системних кредитних спілок лише підкреслить єдність цілей у роботі по оздоровленню ринку і прискорить повернення довіри до кредитних спілок.

Кредитна кооперація в Україні є одним з найвидатніших досягнень економіки України з років отримання незалежності. На Всесвітньому форумі кредитних спілок WOCCU, який проводився в липні 2008 року в Гонконзі (Китай), Україна визнана країною № 1 в світі за темпами розвитку кредитної кооперації.

Кредитні спілки – це показник демократизації суспільства, це основа для розвитку малого та середнього підприємництва, фермерства, промислової кооперації.

Найдинамічніша система була забезпечена системою регулювання кредитних спілок, самостійним законодавством для них і, навіть в умовах величезної корупції на містах, дозволяла держати увесь ринок в «їжакових рукавицях» і розвивати його в необхідному напрямку.

Щорічно кредитні спілки заключають мільйони кредитних договорів, акумулюючи та доставляючи в економіку мільярди гривень, чим стимулюється реальний сектор економіки. Такою активною фінансовою діяльністю забезпечується стрімкий розвиток промисловості та торгівлі, зростає прибуток підприємств, що приводить к росту бюджетних доходів від податків.

Для довідки. Тільки кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство» щорічно заключає від 100 000 до 150 000 кредитних договорів, допомагаючи громадянам України вирішувати свої соціальні питання. За допомогою розвинутої мережі філіалів, досвід нашої спілки та її інновації у фінансових послугах стають рівно доступні для жителів різних куточків України.

Наша провідна кредитна спілка не одноразово представляла небанківський фінансовий сектор на міжнародних фінансових форумах (Торонто 2005, Давос, 2006, Москва 2006, Гонконг 2008).

ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД. Ми вивчали іноземний досвід та адаптували його до умов українського фінансового ринку. На сьогодні ми вважаємо, що українська модель кредитної кооперації може наслідувати досвід Австралії та Бразилії в плані концентрації та виживання в умовах тривалої економічної кризи. Так, перші кредитні кооперативи, які з’явилися в 1769 році в Англії, тому і виникли, що розуміли під собою об’єднання - «укрупнення» для спротиву іншим суб’єктам ринку. В Бразилії під час кризи більше 3000 кредитних спілок країни перетворилися через концентрацію на близько 100 кредитних спілок, але достатньо міцних для того щоб протистояти банкам та жорстким умовам економічної кризи. Тобто сама ціль об’єднання, як і в акціонерному капіталі, так і в кооперації – це зростання можливостей через зростання капіталу, який доступний для функціонування. А чи може бути межа зростання? – ні. Але повинна бути якість зростання, що і аргументує життя через закон діалектики «переходу кількісних змін в якісні».

На сьогодні ідея концентрації та централізації капіталу, яка дала значний поштовх для розвитку імперіалізму початку 20 ст., може і зараз стати запорукою створення основ для розвитку кредитної кооперації, ступені її живучості, формування багаторівневої системи, в якій найдуть місце і великі, і маленькі структури. Якщо система стрімко розвивається та набуває якості, вона вже не може бути однорідною, що вимагає створення відповідних інституційних основ за для формування багаторівневості і багатоваріативності системи.

Таких якостей вже набула система, яка створена КС «Перше Кредитне Товариство». Ця інституція вже багато років формує політику розвитку кредитної кооперації в Україні: адаптує кращий іноземний досвід, розробляє нові фінансові послуги, отримує такі ліцензії та дозволи, які мають досі лише банки, створює систему всеукраїнського розповсюдження високоякісних фінансових послуг для фізичних осіб, створює систему підтримки кредитної кооперації через механізм межспілчаного кредитування, відкриває Всеукраїнський корпоративний університет для підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів кредитної кооперації, активно співробітничає в цьому сенсі з вищими навчальними закладами, асоціаціями, міжнародними організаціями кредитних спілок. І якщо такі мегаструктури приносять користь суспільству і знаменують собою еволюцію кредитної кооперації, - їм треба забезпечити основи для розвитку.

ДОВІДКА. Кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство» – найкрупніша спілка не тільки в Україні, а і у всій Східній Європі. Кількість членів спілки перевищує 450 000 чоловік. Кількість працівників – 1230. Кількість представництв по всій Україні – 505. КС ПКТ – лідер галузі з 1995 року. КС ПКТ займає 1\5 небанківського фінансового ринку за розмірами активів та членському полю. Лідер всіх існуючих національних бізнес рейтингів.

За всю історію КС ПКТ не було ні однієї скарги з боку вкладників на роботу чи платоспроможність спілки, не зважаючи на кризи 1998, 2004 років. КС ПКТ ніколи не мало нарікань ні з боку Держфінпослуг, ні з боку НАКСУ на якість роботи спілки.

КС ПКТ - єдина кредитна спілка в Україні на сьогодні, яка отримала ліцензію на грошові перекази від Держфінпослуг, а також право на реалізацію першого в країні ко-брендингового проекту на випуск пластикової платіжної карти VISA. Звичайно, що для видачі першої ліцензії в країні фінансова установа проходит глибоку перевірку діяльності за всі роки існування і видача ліцензії проблемним кредитним спілкам виключена.

КС ПКТ – засновник Міжнародного Бюро кредитних історій.

Офіційний сайт: www.CreditUkraine.com

Увесь наш власний досвід та вивчення досвіду розвитку провідних систем кредитної кооперації Європи, США, Австралії та Латинської Америки стали основою стратегії розвитку кредитної кооперації, яку ми пропонуємо для України.

У якості основи концепції розвитку кредитно-кооперативної системи України ми пропонуємо принцип безперервного розвитку та трансформації фінансової установи з однієї форми власності в іншу в залежності від масштабів діяльності, методів управління та стратегії розвитку для кожного суб’єкта фінансового ринку.

Каса взаємодопомоги, Кредитна спілка, Кооперативний банк, Акціонерний банк – це етапи еволюції фінансових установ. І це безперервний та об’єктивний процес, тому що кожна фінансова установа прагне дістатися все вищого рівня розвитку, отримати ринкові переваги у розширенні спектру послуг для своїх членів, що і засновує на базі конкуренції та демократизації управління все нові і нові форми кредитної кооперації – більш складні та розвинені. Тобто при еволюції будь-яка кредитна спілка неодмінно зіткнеться з тим, що форма стане випереджати сутність, а це вже, в свою чергу, стане передумовою трансформації спілки в іншу форму власності (що і є ознакою іншої сутності суспільних відносин).

Звичайно, що на перехідному трансформаційному етапі можуть ярко проявлятися конфлікти інтересів, які обумовлені не адекватністю сутності послуг і форм їх представлення, принципами оподаткування та регулювання діяльності. Наприклад,