Начальнику відділу

рекапіталізації фінансових установ

Департаменту тимчасового адміністрування

фінансово-кредитних установ

Овсяннікову Д. В.

Копія: Голові Держфінпослуг України

Волга В. О.

Копія: Віце-прем'єр-міністру України

з питань економіки

Тігіпко С. Л.

Відкрите звернення

Шановні, начальник відділу рекапіталізації фінансових установ Департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Овсянніков Д. В., головні спеціалісти відділу рекапіталізації фінансових установ Департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Бугас В. В. та Бойків В. В.

Вами 31.05.2010 р. було складено Акт про порушення кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» вимог діючого законодавства про фінансові послуги в частині невиконання кредитною спілкою своїх зобов'язань по договорам про залучення внесків (вкладів) членів спілки на депозитні рахунки, у тому числі з питань неповернення нарахованих відсотків підчас дії договорів, основних сум внесених коштів та нарахованих відсотків після закінчення строку дії договорів та у випадку дострокового розірвання договорів за ініціативою членів кредитної спілки, у зв'язку з чим кредитна спілка «Перше кредитне товариство» (далі – КС «ПКТ») вимушена зробити деякі пояснення та поставити перед Вами декілька питань.

Пояснення:

1. Вклади повертаються і відсотки виплачуються із коштів, які надходять від повернення кредитів та відсотків по ним позичальниками.

2. Цих коштів не достатньо для оплати всіх запитів вкладників, тому що у КС «ПКТ» із 25000 вкладників, які мали вклади на початок кризи, вже 16000 отримали свої кошти та повністю задоволені співпрацею з КС «ПКТ», але криза у країни продовжується та бажаючих повернути кошти більше, ніж надходжень коштів від позичальників.

3. Норматив міттєвої ліквідності на момент кризи КС «ПКТ» був перевиконаний в 5,4 рази, при цьому даже цього не вистачило для задоволення всіх запитів вкладників.

4. Поняття «Форс-мажору» на період кризи Держфінпослуг не введено, що не відміняє дію законів про негайне повернення вкладів фінансовими установами та і це, в свою чергу, підігріває паніку серед вкладників.

5. Виконавча служба України не виконує судові рішення про конфіскацію заставного майна у боржнів КС «ПКТ», показуя свою безпомічність або знаходжуючись в корупційній змові із позичальниками (за половину суми боргу судові виконавці «не знаходять» заставного майна у позичальника).

6. Силові структури – міліція і прокуратура не знаходять можливості співпрацювати по цивільно-правовим відносинам з кредитними спілками, що дає привід позичальникам не повертати кредити в надії на зупинення діяльності фінансової установи.

7. У країні зачаїлося очікування ліквідації 200-300 кредитних спілок, про які говорив гр. Суслов В. І., знаходжуючись на посту голови Держфінпослуг, та очікування ліквідації всеукраїнських кредитних спілок, до яких відноситься і КС «ПКТ».

8. Ні про яке рефінансування або рекапіталізацію кредитних спілок ніхто окрім самих кредитних спілок не говорить. Уряд не вніс жодної гривні до Бюджету України для надання фінансової підтримки національній фінансовій системі – ситемі кредитної кооперації.

9. Зупинення дії ліцензії на право залучення вкладів або відмова від продовження її строку призводить до параліча діяльності кредитних спілок та, сподіваймося, отримає свою правову оцінку у подальшому при більш детальному розслідуванні Урядом та СНБО.

10. Відсутність заміни відкликаємих вкладниками коштів на аналогічні кошти інших вкладників або на банківські кредити, або на державні кошти на платній та возвратній основі призводить до звернення членів до правоохоронних органів, фіскальних та наглядових органів. Це, в свою чергу, призводить до систематичних перевірок, тиску, шантажу та «корупційним податкам» з боку перевіряючих органів.

11. Судові рішення на користь вкладників повністю блокують роботу по рахункам кредитної спілки, створюють невиносимі умови роботи працівникам, примушують скорочувати філіальну мережу та персонал, залишаючи людей без роботи та зарплатні, а державу – без податків.

12. Такі дії ведуть до відтоку коштів з економіки країни «під подушки», а Держфінпослуг звітує про зниження зобов'язань перед вкладниками, як про своє досягнення, а не як про повний провал своєї міссії та ролі в системі державного управління фінансовими потоками та контролюванням за роботою та розвитком фінансового ринку.

13. Судові рішення на користь вкладників призводять до вилучення коштів на користь прийнятих рішень на шкоду тим вкладникам, хто не має можливості отримати судове рішення та звертається за безоплатною допомогою, наприклад, до Держфінпослуг.

14. Держфінпослуг приймає рішення по факту отримання таких звернень про зупинення дії ліцензій та й ще більш блокує роботу кредитної спілки у додаток до приписів, актів та постійних перевірок.

15. Держава та Держфінпослуг, в часному випадку, розписуються про свою безпомічність в питаннях надання реальної допомоги кредитним спілкам, прикриваючись тим, що надання допомоги ринку - це задача не Держфінпослуг та не держави, тому що кредитні спілки – це «товариства взаємного ризику» (цитата колишнього в. о. Міністра фінансів України – І. Уманського).

16. Усі держави підтримали свої фінансові установи фактично 0 % обліковою ставкою та фактично внесли стільки коштів до економіки, скільки було необхідно для недопущення паніки. У нашій країні держава засипала грошима банки та повністю відвернулася від кредитних спілок. Хоча проблеми з вкладниками аутентичні як у банківському так і небанківському секторах економіки.
    

Таким чином, ми спостерігаємо повну безпомічність системи регулювання та контролю в питаннях створення хоча б скільки-небудь прийнятних умов роботи кредитних спілок. До цього часу, не прийнято жодних кроків по реальному отриманню коштів для рефінансування (рекапіталізації) кредитних спілок від держави.

Кредитні спілки самостійно переживають кризу ліквідності в оточенні безглуздих приписів, актів, бездіяльності або провокаційних (читати – законних) дій з боку Держфінпослуг та інших судових, фіскальних, правоохоронних та виконавчих органів, які працюють тільки на користь звертаючихся до них вкладників, ігноруя проблеми зубожілих та пограбованих «кризою» позичальників.

На підставі вищенаведеного, хочемо задати Вам декілька питань.

Питання:

1. Скільки ще приписів складе відділ рекапіталізації фінансових установ Департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ замість реальної допомоги по рефінансуванню кредитних спілок?

2. Що означає фраза « рекапіталізація фінансових установ» в назві цього відділу?

3. Якого рівня компетенції працють люди у відділі рекапіталізації?

4. У яких кредитних спілках працювали співробітники відділу рекапіталізації?

5. У яких органах управління та яких фінансових установах працювали співробітники цього відділу?

6. Яку та де отримали кваліфікацію?

7. Проходили або ні спеціальне, у часному випадку по кредитним спілкам, навчання та де?

8. Складали іспити по кредитним спілкам та в яких установах?

9. Де можна ознайомитися з результатами тестування, результатами екзаменації співробітників відділу рекапіталізації?

10. Які фактичні кроки прийняті відділом рекапіталізації для рекапіталізації кредитних спілок?

11. Які повноваження, план роботи на 2010 рік відділу рекапіталізації, де можливо з ним ознайомитися?

12. Де можливо ознайомитися з положенням про роботу та повноваженнями співробітників відділу рекапіталізації?

13. Які фінансові установи були рекапіталізовані або рефінансовані з моменту створення відділу рекапіталізації?

14. Приймали участь співробітники відділу рекапіталізації у складанні та обговоренні «Маршрутного листа», який повинен був складений та наданий Держфінпослуг своєму безпосередньому керівнику - Віце-прем'єр-міністру України

    з питань економіки Тігіпко С. Л. у триденний строк з моменту спеціального засідання 25.03.2010 р. представників кредитних спілок, Суслова В. І., Тігіпко С. Л.., Кужель О. В. у Кабінеті Міністрів?

15. Чи ознайомлені співробітники відділу рекапіталізації з пропозиціями представників кредитних спілок, в часному випадку ВГО «УФКА», ВАКСВУ, заключених в документах «Маршрутний лист» та «Протокол розбіжностей...», які були передані на офіційних зустрічах у Держфінпослуг 26.03.2010-29.03.2010 р., у яких зазначені практичні та необхідні кроки по недопущенню проблем з вкладниками та рішенню існуючих питань по антикризовим заходам у кредитних спілках?

16. Чи представлені ці документи Віце-прем'єр-міністру України з питань економіки в указаний ім строк та, якщо ні, отримав хтось покарання за ігнорування усних розпоряджень Віце-прем'єр-міністра Україниз питань економіки?

17. Де можна ознайомитись з прийнятими з урахуванням пропозицій ринку документами, про які іде розмова в п. 14 та 15 данного листа?

18. Чи ознайомлювалися співробітники відділу рекапіталізації з пропозиціями учасників ринку про методи та форми рефінансування кредитних спілок?

19. Чи приймали участь співробітники відділу рекапіталізації та особисто начальник відділу хоча б в жодному із десятка проведених за останні два роки антикризових форумах фінансових установ? Якщо «так», тоді в яких, коли і де?

20. Чи розуміють співробітники відділу рекапіталізації основні макроекономічні постулати виходу фінансової установи із кризи ліквідності?

21. Які методи та «інструменти» пропонуються у випадку «ідеальної моделі» роботи фінансової установи в умовах паніки вкладників?

22. Які механізми розроблені, передбачені законодавством або положеннями Держфінпослуг або внутрішніми розпорядженнями відділу рекапіталізації для рішення питання підтримання платіжоспроможності фінансової установи підчас паніки вкладників при позитивному (прибутковому) балансі фінансової установи, не говорячи вже про період тимчасових збитків?

23. Чи розглядалося питання недопущення покарань неповинних осіб (проблема Олександра Шандрака – колишнього заступника голови правління КС «Фортеця») та які заходи протистояння подібним явищам прийняті Департаментом тимчасового адмінністрування кредитних установ?

24. Чи давалася коли-небудь оцінка діям правоохоронних органів, які приймають заходи впливу на керівників тих кредитних спілок, які страждають від кризи ліквідності та не є винними в її наслідках (все та же проблема Олександра Шандрака – колишнього заступника голови правління КС «Фортеця»)?

25. Які заходи прийняті Держфінпослуг по нашим неодноразовим зверненням, чи прийняти заходи впливу до людей, які мають безпосереднє відношення до неповернення коштів КС «ПКТ» у розмірі 12 млн. грн. основної суми боргу, які блокуються тіньовими «кураторами», які назначені Держфінпослуг у КС «Фортеця» у активах останнього?

26. Які заходи впливу прийняті Держфінпослуг по нашим неодноразовим зверненням про допомогу з питань банка «Надра», який шахрайським шляхом блокує 1,3 млн. грн. КС «ПКТ» на депозитному рахунку.

27. Чому на жодне звернення, які були внесені КС «ПКТ» до Держфінпослуг, ми не отримали жодної відповіді?

28. Чому не має відповіді на нашу вимогу про необхідність поновити дію ліцензії на залучення внесків (вкладів) членів спілки на депозитні рахунки КС «ПКТ» у якості виключення та на підставі маштабності самостійно вирішуваємих проблем з вкладниками в умовах відсутності рефінансування (рекапіталізації) з боку держави?

29. Чи вважає Ваш відділ рекапіталізації кредитні спілки інструментом розвитку економіки України?

30. Чи вважаєте Ви особисто систему кредитної кооперцаії – національною фінансовою системою, яка спроможня обертати значні кошти (5-10 млрд. грн.) для кредитування малого та середнього бізнесу?

31. Чи вважаєте Ви можливим допущення, що кредитним спілкам недостатньо таких контролюючих органів, як Держфінпослуг, КРУ, ДПАУ для контроля за державними коштами, які можуть бути надані державою для рефінансування?

Сподіваюсь на правдиві та повні відповіді на поставлені питання.

З повагою,

Голова Спостережної ради КС «ПКТ»,

Член експертної ради

Комітета Верховної ради з питань фінансів

та банківської діяльності,

Член громадської ради Держфінпослуг,

Голова Правління

Всеукраїнського громадського об'єднання

«Український фінансово-кредитний ал'янс»

17.06.2010 р. _______________ А. С. Азаров