Реквизиты для оплаты по кредитным договорам

Заява про вчинений злочин


Міністру внутрішніх справ,
Генеральному прокурору України,
Керівнику Служби безпеки України

05.04.2016 р.


Заява про вчинений злочин

У період з 2001 по 2016 років в Україні існує наглядовий орган, який регулює діяльність небанківського фінансового ринку - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінупослуг - ДФП , а з 2010 р - Нацкомфінпослуг - НКФП). До сфери його впливу відносяться і кредитні спілки.

Діяльність більшості керівників цього органу, на нашу думку, більшою мірою кримінальна, мала на меті збагачення за рахунок умисного нанесення майнової шкоди громадянам України і завжди була центром некомпетентності і яскравим прикладом відсутності державного мислення, казнокрадства і лицемірства.

Так, ринок кредитної кооперації, в період економічної кризи 2008 - 2016 років, не тільки не зміг оговтатися від короткозорої політики ручного втручання в діяльність безлічі фінансових установ чиновниками, але і відвертого їх шкідництва, що спричинило безліч трагедій, як особистого характеру, так і знищення фінансової системи кредитної кооперації, як такої.

Зокрема, кредитний союз "Перше кредитне товариство» (КС ПКТ), в період з 2008 по 2016 роки, зусиллями чиновників ДФП (НКФП), при позитивному балансі і виконанні всіх нормативів, був навмисне доведений до стану банкрутства, його активи були розкрадені, а саме фінансова установа було паралізовано більш, ніж на 5 років.

Вплив ДФП виразився в створенні незаконного механізму тимчасового адміністрування та подальшому незаконному введенні тимчасової адміністрації в ряд кредитних спілок в 2009-2010 роках. Введення тимчасових адміністрацій здійснювалось, як це вже доведено серією гучних корупційних скандалів, для:
  • організації передачі активів кредитних спілок кишеньковим факторинговим компаніям;
  • численним спробам розкрадання активів;
  • знищення бухгалтерської документації, документації кредитних договорів;
  • лжесвідчень, наклепу, спроб фізичної розправи з керівництвом кредитної спілки за допомогою порушення проти них фіктивних кримінальних справ;
  • шантажу і вимаганні;
  • блокуванні діяльності фінансової установи;
  • носильними і незаконним відстороненням колективу від роботи в 25 регіонах країни;
  • умисної зупинці збору платежів;
  • арешт рахунків;
  • спробі нав’язати керівництву виплатити вклади окремим членам кредитної спілки;
  • пропуску строків стягнення заборгованості по десяткам тисяч кредитних договорів та інших невідворотних наслідків, що спричинило крах всього ринку кредитної кооперації.
У цих злочинах ми відверто звинувачуємо всіх керівників ДФП (КФП), які займали цей пост в період з 2001 по 2011 роки (від Суслова В. до Волги В.) і всіх членів ДФП, відповідальних за регулювання діяльності кредитних спілок в посадах від начальників відділів до керівників департаментів та членів колегіального органу - комісії ДФП, які виносили персональні рішення по кожної окремої кредитної спілці на своїх відкритих і таємних засіданнях.

Просимо порушити кримінальну справу за фактами:
  • умисного доведення до банкрутства КС ПКТ;
  • створення системи карального впливу, шантажу і вимагання;
  • навмисного блокування діяльності фінансової установи групою осіб, які перебували або і нині перебувають на особливому положенні і займали або і нині займають особливо відповідальні посади в різних міністерствах та державних установах;
  • дії яких (так само, як і бездіяльність) були здійснені в змові групою осіб в період з 2001 по 2011 рр.;
  • які отримували пряму і непряму вигоду від своїх дій (бездіяльності), прикриваючись процесами регулювання діяльності кредитних спілок та ДФП в цілому і які спричинили фінансові втрати великої групи осіб, їх моральні та фізичні страждання, а в деяких випадках - суїциди, а також смертельні випадки через неможливість отримати вчасно платні медичні послуги і медикаменти.
Про наслідки прийняття зазначеними особами неправомірних рішень, які повинні були привести до зупинки діяльності сотень кредитних спілок (більше 200) зазначені особи багаторазово були попереджені фахівцями ринку кредитної кооперації, незалежними експертами, керівниками професійних і громадських об'єднань та асоціацій у вигляді резолютивних частин десятків Антикризових Форумів, які проходили в період з жовтня 2008 по листопад 2011 років, куди ці особи багаторазово запрошувалися і які вони ігнорували.

Всі їх дії були пов’язані на формальне виконання не працюючих нормативів та законів. Керівники усвідомлено та прогнозовано руйнували і «добивали» сотні самодостатніх фінансових установ в надії позбавити керівництво право ними керувати та в надії «поживитися їх активами».

Так, з текстом колективного звернення, прийнятого 8-им Антикризовим Форумом кредитної кооперації, який проходив в Одесі в лютому 2010 року керівництво ДФП (пан В.І. Суслов) було ознайомлено особисто. Звернення було передано під час зустрічі делегації групи представників ринку кредитної кооперації, керівництву наглядового органу (ДФП) в особі В.І. Суслова, в присутності Віце-прем'єр Міністра України (на той час - С.Л. Тігіпко), у присутності депутата ВРУ - А.В. Кужель, яка займала посаду керівника Держкомпідприємництва.

Цей же текст був офіційно багаторазово посланий в письмових зверненнях до і після кожного Антикризового Форуму в період з жовтня 2008 по листопад 2011 років, але відповідей і реакції на них кредитна спілка ПКТ так і не отримувала.

Текст звернення, наводиться без змін як доказ провини зазначених чиновників ДФП, які були попереджені про наслідки їх неправомірних дій та бездіяльності (Додаток 1).

До заяви додається:

  1. Наслідки тимчасового зупинення дії ліцензії на провадження діяльності по залученню внесків кредитної спілки на депозитні рахунки КС ПКТ, про які були попереджені керівники ДФП(Додаток 1).
  2. Експертний висновок Всеукраїнської асоціації кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств – «Аналіз основних проблем державного регулювання діяльності кредитних спілок України» (2011 р.)(Додаток 2).

Голова спостережної ради КС ПКТ
А.С. Азаров


____________________________________________

Додаток 1
Керівництву Державної комісії 
з регулювання ринків фінансових послуг
01.02.2010 р. 
НАСЛІДКИ ТИМЧАСОВОГО ЗУПИНЕННЯ ДІЇ ЛІЦЕНЗІЇ НА ПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПО ЗАЛУЧЕННЮ ВНЕСКІВ КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ НА ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ КС ПКТ або ВВЕДЕННЯ ТИМЧАСОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Нам стало відомо, що посадовці Держфінпослуг планують карати кредитні спілки за недотримання нормативів ліквідності, незважаючи на те, що самі ці нормативи потребують перегляду відповідно до умов фінансової економічної кризи, в якій ми знаходимось.

У зв’язку з цим ми хотіли Вам висловити свою думку на такі можливі кроки і попередити про негативні наслідки, з якими зіткнеться кредитна кооперація у разі впровадження таких заходів.

У випадку, якщо в результаті різкої каральної політики Держфінпослуг, регулятор при виявленні порушення нормативів (які вже не є адекватними вимогами в умовах існуючої економічної кризи) застосовує до кредитної спілки, яка була взірцем для небанківського фінансового ринку всі 15 років існування, виключну міру – призупинення ліцензії, все це буде мати неминучих руйнівних наслідків для всієї системи, а саме:

  • Створить паніку вкладників на ринку, т.к. призупинення дії ліцензії з боку ДФП означає для вкладників «небезпеку» і «недовіру» тим керівникам, яким вони довіряли всі ці роки і за допомогою чого пережили кризи 1998, 2004 років.
  • Зупинить роботу кредитної спілки. Призупинення дії ліцензії з боку ДФП однозначно зупинить роботу кредитної спілки до ситуації банкрутства, бо треба враховувати слідуючи фактори: На сьогодні є великий відсоток активів, які потребують реструктуризації на основі заяв позичальників (до 60% активів).З іншого боку є значна доля вимог на повне та негайне повернення вкладів з боку окремих крупних та малих вкладників (до 70% пасивів).
  • Не існує ніякої, навіть теоретичної можливості, рефінансування з НБУ (на відміну від банків).
  • Впроваджено за рішенням ДФП відміну мораторію на дострокове повернення вкладів (на відміну від банків), що «знекровлює» лише кредитні спілки і руйнує їх.
  • Що, незважаючи на наявність боргу у позичальників перед КС ПКТ і зобов’язань КС ПКТ перед вкладниками, це не відміняє роботи по обслуговуванню системи і підтримці її у роботоздатному стані. Тому витрати на утримання системи, хоча і можна оптимізувати, їх не можна уникнути взагалі, бо це є постійні операційні витрати системи.
  • КС ПКТ, будучи лідером ринку і впроваджуючи всі 15 років існування найновітніші технології в роботу системи, однією з перших забезпечила і оптимізацію витрат на утримання системи. На сьогодні в КС ПКТ працює 616 осіб, крім того, в декретних відпустках по догляду за дитиною перебуває ще 233 працівника. До середини 2008 року середня чисельність персоналу складала 1480 осіб. Ця кількість людей потрібна для обслуговування більш ніж 150 000 кредитних та 27 000 депозитних договорів, які щорічно заключаються в КС ПКТ.
  • У випадку призупинення дії ліцензії кредити неможливо бути зібрати – робота з позичальниками і сьогодні напружена і виснажлива, а так вона буде повністю ігнорована. Все це неодмінно зменшить ті збалансовані доходи, які поступають сьогодні по кредитах, і через це виплата зобов’язань по вкладниках стане взагалі неможливою.
  • У випадку призупинення дії ліцензії КС ПКТ держава Україна отримає безпрецедентний випадок насильницького адміністративного зупинення взірцевого та дієздатного підприємства, бо наслідки втрати довіри після призупинення ліцензії, особливо в ці панічні роки, не можна бути нічим компенсувати. На сьогодні довіра до КС ПКТ вимірюється довірою більше 500 000 громадян України, які є членами кредитної спілки, а це 1/5 всього небанківського фінансового ринку.
  • У випадку призупинення дії ліцензії КС ПКТ держава Україна отримає безпрецедентний випадок не збереження, а насильницького закриття підприємства, послуги якого вкрай необхідні людям. Більш того, ще 849 працівників втратить роботу, а це пряма шкода для їх сімей на утриманні яких знаходяться взагалі понад 3000 осіб – громадян України. Як слідство, постраждають сотні і тисячі дітей, пенсіонерів, осіб з обмеженою працездатністю, які знаходяться на утриманні співробітників КС ПКТ.
  • У випадку призупинення дії ліцензії КС ПКТ і в наслідок паніки, яка автоматично з'явиться і неможливості залучення нових коштів для активного кредитування і заміни частки достроково вилучених вкладів, ДФП неодмінно потрібно бути уводити мораторій, але вже в рамках санації або ліквідації фінансової установи. Як свідчить досвід нової історії, в часи стихійної паніки вкладників на зміну кваліфікованому і відповідальному керівництву фінансової установи приходять або рейдери, або так звані «представники громадськості» (найманці від рейдерів або зовнішніх мародерів), які є економічно недосвідченими і бажають лише збагатитися на активах КС ПКТ за рахунок лобі окремих вкладників та порушення принципу рівності прав членів кредитної спілки. Також, як показує яскрава практика банкрутств в м. Одесі, на нібито захисті оманутих вкладників намагаються нажитися політичними дивідендами, і органи місцевої влади, і окремі політики, не відповідаючи ні за що.
  • У випадку призупинення дії ліцензії більше 500 000 (!!!) членів кредитної спілки КС ПКТ в 105 (!!!) містах всіх куточків України втратять можливість не тільки розміщати свої кошти на депозитні вклади для отримання додаткового доходу під час кризи, але і втратять можливість отримувати кредити для отримування товарів народного споживання: побутової техніки, меблів, оргтехніки, медичних, освітніх, туристичних послуг, що призупинить стимулювання сукупного попиту в країні. Зупиняться програми, які були інноваційними для України і сфери кредитної кооперації, з кредитування освіти у вищих та середніх навчальних закладах, програми перекваліфікації працівників та осіб, втративших роботу, програми розвитку малого та середнього бізнесу, програми розвитку фермерських господарств.
  • Тимчасова призупинка ліцензії не дасть жодного позитивного моменту, крім негативних. Ми зупинимо можливість більше 5000 наших партнерів-контрагентів в різних куточках України реалізовувати свої товари в кредит. Ці зв’язки з контрагентами встановлювалися з 1996 року, тому, що КС ПКТ, будучи засновником кредитно-кооперативного руху в Україні була май же не єдиним фінансовим оператором, який забезпечував споживче кредитування (банки у той час зовсім не знали і не займалися цим напрямком кредитування). Саме тому, КС ПКТ у багатьох невеликих містах України (райцентрах, п.м.т. з численністю населення від 1000 до 10 000 осіб) залишається єдиним фінансовим партнером для підприємств торгівлі товарів та послуг в кредит.
  • Існування антиколекторських компаній та компаній, які спеціалізуються на юридичному супроводженні позичальників по затримкам повернень кредитів та процентів по них; компанії, які спеціалізуються на строковому та достроковому поверненні вкладів являє собою сьогодні вже цілу «армію мародерів», які використовують будь-яку можливість законним або незаконним шляхом за допомогою хабарів та «відкатів», отримати доходи від невідповідності законодавства, не розрахованого на кризові часи (як принципіально інші умови).
В результаті цього з‘являється виключна для кредитної спілки загроза її ліквідації шляхом цілеспрямованого впливу на неї з боку регулятора, нібито захищаючого інтереси вкладників.

А хто в результаті такої однобічної політики подбає про інших вкладників та позичальників, які є рівноправними членами кредитної спілки?

Тому дії регулятора (як реакція на заяви окремих вкладників та антиколекторських компаній) є несистемними, однобічними і реально загрозливими для існування кредитної кооперації як такої. В подальшому цю проблему треба вирішувати спільно і формувати єдину реакцію для вкладників, як з боку спілки, так і з боку ДФП задля унеможливлення спекуляцій і лобі на ринку.

С моменту початку кризи з вересня 2008 року КС ПКТ безперервно виплачує свої зобов’язання вкладникам. З 670 млн. грн. активи зменшуються до 300 млн. грн (!!!). Оптимізація системи примусила звільнити 860 співробітників і закрити 400 удалених робочих місць та відділень. Призупинення дії ліцензії зменшить можливості формування ресурсної бази КС ПКТ і, як слідство, примусить звільнити ще більше працівників, що діє в розріз з титанічними зусиллями уряду Ю. Тимошенко по стримуванню безробіття та збереженню підприємств.

Професіоналізм команди КС ПКТ не піддається сумнівам ні з боку учасників ринку, ні з боку членів кредитної спілки. Ми перша і єдина в Україні кредитна спілка, яка створила власний Корпоративний університет і співпрацює з фаховими університетами України, Всесвітньою радою кредитних спілок (WOCCU) задля гідної підготовки - освіти, перекваліфікації працівників та наукових співробітників.

На базі КС ПКТ проходять практику та пишуть наукові роботи студенти та викладачі трьох вищих навчальних закладів Одеси. На базі Корпоративного університету КС ПКТ проходять перепідготовку спеціалісти для сфери кредитної кооперації, як для КС ПКТ, так і для інших кредитних спілок – в середньому 3000 слухачів в рік. Тому причин задля недовіри або сумніву в компетентності керівництва або працівників КС ПКТ немає.

Більш того, більшість вкладників, як правило, довіряють гроші людині, яка очолює установу, а не установі як такій, тому спроба призупинення ліцензії або будь-яких інших каральних мір проти КС ПКТ неодмінно приведе до довгострокової тенденції зниження довіри системі та стрімкому відтоку вкладів.

Зусилля професійної команди КС ПКТ у часи кризи були направлені на збереження можливості повертати вклади і за допомогою переконань вкладників наша команда витримала все, що творилося поряд: розвал майже всіх кредитних спілок в Одесі, крайній негатив до них і численні акції протесту. А ми, незважаючи на це, добилися сталого розвитку КС ПКТ. Відміна «напівзаконного» мораторію на дострокове повернення вкладів та можливе призупинення дії ліцензії призведе до нестримного попиту на повернення вкладів та колапсу всієї кредитно-кооперативної системи, бо наслідки розвалу, наприклад, КС «Україна» не можна буде порівняти з КС ПКТ – бо рівень довіри до структури не піддається порівнянню.

Ланцюгова реакція. Така реакція виникне по всій системі кредитної-кооперації і буде мати довготривалі негативні наслідки бо кредитна спілка «Перше Кредитне Товариство» - це не тільки найдавніша та найбільша спілка в Україні, це новатор фінансових послуг, взірець відкритості та управління, піонер з отримання ліцензій та прав, яких ще нема ні у однієї іншої кредитної спілки (ліцензія на грошові перекази, право на випуск пластикових карт VISA по ко-брендинговому проекту з банком «Фінанси та кредит»), це єдина небанківська фінансова установа, яка представляє країну на всіх міжнародних форумах та конференціях (Торонто 2005, Давос 2006, Москва 2007, Гонконг 2008) – це кредитна спілка №1 в Україні.

Крім того, КС ПКТ – де-факто єдина кредитна спілка, яка за власні кошти проводила широку просвітницьку, роз‘яснювальну роботу в ЗМІ з боротьби за «чистоту ринку», яка видавала власне корпоративне видання, проводила прес-конференції, форуми, «круглі столи» з цієї тематики.

Саме тому недовіра ДФП до лідера, може створити ланцюгову реакцію недовіри вкладників до системи, а це 2,5 млн. членів кредитних спілок – громадян України, які фінансово потерпають від кризи і вкрай потребують додаткових джерел дохідності.

Ліквідація внутрісистемних можливостей. КС ПКТ де-факто виконувало функцію «банку для кредитних спілок і НАКСУ», бо, перш за все, за допомогою пільгових кредитів для кредитних спілок вони пережили перший наплив кризи в квітні-серпні 2008. А припинення дії ліцензії за умов відсутності інших джерел рефінансування надовго унеможливить процес внутрішньосистемного кредитування для підтримки ліквідності.

ВИХІД Є лише один – стимулювання розвитку системи, рефінансування, нарощування довіри, нарощування пасивів задля здійснення активних операцій – кредитування. Це збереже і кредитні спілки, і економіку України, і не завдасть ризиків на негативного досвіду для вкладників. Мораторії на сьогодні більш ефективні ніж каральні міри по призупиненню дії ліцензій.

ВИСНОВКИ:

КС ПКТ сьогодні – це нормально функціонуюче фінансове підприємство, яке самостійно долає всі труднощі кризового періоду без будь-якої підтримки з боку ДФП, НБУ, асоціацій, комерційних банків та інших джерел інвестування.

КС ПКТ надає послуги більше 500 000 членам кредитної спілки в усіх областях України і є опорою та надією для більше 5000 підприємств-контрагентів, які є суб’єктами малого та середнього бізнесу.

КС ПКТ обслуговує більше 30 000 вкладників, які систематично розміщують свої кошти в нашій спілці, довіряють їй і готові на продовження відносин.

За останні роки в реальний сектор економіки через КС ПКТ поступило більше 5 млрд. грн. на задоволення потреб зі споживчого попиту населення, що в макроекономічних показниках принесло у вигляді податкових надходжень в бюджет України по різним видам діяльності спілки та її контрагентів не менше 3 млрд. грн. Тільки по прямих податках на прибуток и відрахувань на заробітну платню КС ПКТ щорічно сплачує не менше 8-10 млн. грн., являючись одним із самих крупних та дисциплінованих платників в Одеській області (де КС ПКТ обслуговується як суб’єкт господарювання).

Призупинення дії ліцензії приведе к паралічу кредитної спілки і держава втратить лише від одного КС ПКТ із запланованих в бюджеті на 2009 більше 8 млн. грн.

За 2008 рік більше 50 кредитних спілок отримували пільгові кредити від КС ПКТ. Всі кошти цими кредитними спілками також були направлені в реальний сектор економіки. І у випадку призупинення дії ліцензії найкрупнішому фінансовому оператору ринку, система кредитної кооперації втратить можливість сталого розвитку, втратить стійкість та зведе на нівець 15-річні зусилля професіоналів, співробітників, наукових фахівців, які приймали участь в становленні самої унікальної і розвинутої у Європі небанківської фінансової системи.

Українська система кредитної кооперації є одним із небагатьох дійсно демократичних надбань української економіки і руйнувати її необдуманими діями ДФП буде однією з величезних помилок органу державного управління з глибинними потрясіннями для жителів країни і фінансовими втратами для держави (і за це комусь прийдеться колись відповідати!!!).

КОНСТРУКТИВНА ПРОПОЗИЦІЯ

Замість призупинення дії ліцензії, просимо ДФП включили засоби впливу на НБУ, КМ, ЄБРР, МВФ задля отримання державної і іноземної підтримки кредитним спілкам України в розмірі 1,5 – 3 млрд. грн., професійно враховуючи майбутні ризики потрясіння ринків, які можуть відбутися у найближчі часи.

Просимо керівництво ДФП на період кризи відмовитись від практики прийняття засобів впливу на кредитні спілки нормально функціонуючи і відчуваючи лише одну проблему – недостатності моментальної ліквідності. Також просимо на цей час застосовувати для розрахунків платоспроможності кредитних спілок і діагностики їх фінансового стану нормативи короткострокової та середньострокової ліквідності.

Просимо також застосовувати в розрахунках дохідності кредитної спілки принцип «план-план» по нарахованих доходах та нарахованих зобов’язаннях, що приведе оцінки ДФП у відповідність до реалій і виключить помилки у визначенні проблемних кредитних спілок.

Такими діями керівництво ДФП залишиться в економічній історії України, не як руйнівник системи, а як структура, яка зберігала, підтримувала ринок і здолала кризу.

З надією на державне мислення керівників ДФП,
депутатів ВРУ, керівників держави

Керівництво КС ПКТ

________________________________________ 

Додаток 2
Експертний висновок
Всеукраїнської асоціації кредитних спілок
військовослужбовців та працівників
силових відомств

Аналіз основних проблем державного регулювання
діяльності кредитних спілок України.
(2011 р.)

Проблема неадекватної ліквідності

Чинний закон України «Про кредитні спілки» не передбачає створення адекватно механізму підтримки ліквідності кредитних спілок, проте він передбачає створення так званих об’єднаних кредитних спілок, основною метою діяльності яких визначено «сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємо кредитування».

Об’єднані кредитні спілки у США наприклад, так звані «централі», створюються на рівні штатів (другий рівень по відношенню до кредитних спілок). Також існує федеральна центральна спілка, що забезпечує взаємодію об’єднаних кредитних спілок на третьому рівні.

Об’єднана кредитна спілка повинна формувати собою пул ліквідності, який акумулює певний процент активів спілок та надлишки ліквідності у періоди бурхливого зросту. Під час криз або пікового навантаження по виплатах членам кредитних спілок, або у разі появи розривів ліквідності, пов’язаних із незбалансованістю у строках кредитного та депозитного портфелів спілки, ОКС забезпечує підтримку ліквідності.

Хоча з фінансової теорії та досвіду численних зарубіжних стажувань керівництву Держфінпослуг повинно було бути відомо про важливість професійного управління ліквідністю, на практиці не було зроблено нічого для розвитку та зміцнення об’єднаних кредитних спілок як другого рівня кредитної кооперації. Більше того, комісія у особі директора департаменту нагляду за кредитними установами послідовно творила перепони для розвитку ОКСів.

Міжнародний стандарт системи PEARLS™ передбачає, що кожна кредитна спілка у кожний окремий момент часу повинна мати ліквідність (тобто сукупність активів із строком обертання у готівку менше 90 днів) на рівні принаймні 15% загальних активів. При цьому у касі та на розрахункових (безпроцентних) рахунках у банках необхідно тримати НЕ БІЛЬШЕ 1 % активів. Таким чином за міжнародним стандартом не менше 14% залучених від громадян коштів повинно було бути розміщено на короткострокових рахунках ОКСів, банків, та у державних цінних паперах, що мають відповідно короткий строк ліквідації. А це за даними на кінець 2008 року становило по системі не менше 700 мільйонів гривень.

Комісія ж встановила норматив, за яким кредитна спілка повинна тримати у касі, або на розрахунковому рахунку у банку НЕ МЕНШЕ 10% сукупних активів. Таким чином цей норматив на 30% гірший, ніж міжнародний стандарт з огляду на загальну прийнятну ліквідну позицію та в 10 разів (!) гірший з огляду на прийнятний рівень непродуктивної готівки у касі.

Необхідність вкладати 10 і більше процентів залучених від громадян коштів у резерв ліквідності (ОКС) в значній мірі також поставила б бар’єр поширеному зловживанню із так званими «пустими» активами. Коли керівництво кредитної спілки вдавалось до фіктивного залучення та розміщення коштів лише для того, щоб «накрутити» баланс та таким чином ввести в оману і своїх членів і потенційних кредиторів щодо платоспроможності спілки. Цього б не було, якби на кожний такий папір спілка вимушена б була розміщувати «живими грошами» частину коштів у ОКС або банк.

В результаті непрофесійного регулювання питань ліквідності кредитні спілки України зустріли фінансову кризу наприкінці 2008 фінансового року в такому стані:

Активів – близько 5,2 млрд. гривень ліквідних активів у касах та на рахунках банків – близько 500 млн. грн.. При цьому сукупні активи всіх разом взятих створених в Україні об’єднаних кредитних спілок не перевищували 20 млн. гривен. (не більше 0, 39% активів спілок, які ці ОКСи обслуговували). Звичайно, не маючи відповідних накопичених ресурсів, ОКСи не могла забезпечити ліквідність їх кредитних спілок – учасників з початком фінансової кризи).

Своєчасно розвинуті ОКСи могли та повинні були стати основою системи державного рефінансування у випадку, якби ресурсів самих ОКСів не вистачило для погашення пікового попиту на депозити. Проте державний регулятор взагалі не дбав про питання регулювання ліквідності, а стандарти, що діють у цій галузі видаються неприйнятними.
Проблема корпоративного управління та капіталу

За своєю природою кредитна спілка є інститутом взаємодопомоги, діяльність якого базується на фундаментальних принципах рівноправності членства та неприбутковості. Ці принципи зафіксовані в законі «Про кредитні спілки», і у Комісії були всі підстави розкрити їх на рівні підзаконних актів.

Зокрема відповідно до першого принципу (рівноправності членства) до кредитних спілок слід було пред’являти вимоги щодо неприпущення надання послуг із порушенням положень про конфлікт інтересів (кредитування або залучення коштів за пільговими, не доступним іншим членам КС ставками), встановити обмеження щодо кредитування членів керівних органів, працівників та їх родичів. Також для забезпечення дієвості цього принципу необхідно було встановити стандарти щодо порядку нарахування доходів на пайові внески у прозорий та зрозумілий спосіб, порядок справедливого здійснення розрахунків із членами спілки як за паями, так і за депозитами у випадку настання кризи ліквідності (масового несвоєчасного виконання зобов’язань), або добровільної ліквідації спілки.

Таким чином зрозуміло, що увесь час існувала нагальна потреба у прийнятті окремого нормативного акту з цих питань, що забезпечило б прозорість діяльності кредитних спілок та відповідно підняло б кредит довіри до кредитних спілок з боку суспільства.

Згідно принципу неприбутковості кредитна спілка не просто не має на меті отримання прибутку, а не отримує його ні в якій частині доходів, отриманих від обслуговування своїх членів. При цьому держава фактично надає податкові пільги кредитним спілкам, стимулюючи самоорганізацію населення та відкриті форми господарювання, в яких право приймати участь у управлінні бізнесом отримує кожен громадянин навіть із невеликими заощадженнями.

За припущених регулятором провалів у регулюванні ціноутворення у кредитних спілках, кредитні спілки отримали за останні роки імідж хапуг, дрібних шахраїв, що не вміють та не хочуть вести бізнес зрозуміло та прозоро, зловживають довірою населення та крадуть гроші. Тому розраховувати на отримання статусу неплатника податку на прибуток на даний момент кредитним спілкам не приходиться (хоча до 1 липня 2004 року вони не були платниками цього податку і відносно недавно втратили цей статус).

Невизначеність у питаннях неприбутковості, питаннях оподаткування доходів членів спілок за пайовими внесками та не розкриття принципу рівноправності членства призвели до того, що органи ДПІ та сам Держфінпослуг, здійснюючи перевірки, перевіряли лише формальні ознаки дотримання кредитними спілками законодавства, і залишали поза увагою речі принципові.

Проблема звітності та простроченість
Можна зрозуміти цейтнот, у якому у 2004 році створювалась система звітності кредитних спілок і певним чином виправдати її недосконалість, проте абсолютно не зрозуміло чому за шість наступних років не було зроблено жодних суттєвих кроків щодо її удосконалення.

Існуюча система штучно заплутана та мало інформативна. Вона більше пристосована для провокування помилок та порушень спілками, ніж до повного та неупередженого аналізу фінансового стану кредитної спілки.

Зокрема система не розділяє залишок коштів на розрахункових рахунках банків та залишок коштів у касі і все це вважає готівкою. Таким чином із початком кризи, коли банки почали притримувати кошти кредитних спілок та не розраховуватись із ними вчасно, Комісія не змогла відповісти Уряду та Національному Банку на просте питання – скільки коштів кредитні спілки тримають на розрахункових рахунках у банках, для цього прийшлось провадити окреме опитування.

Інший приклад – у звітності комісії відображається залишкова вартість основних засобів, але не показується знос. Таким чином важко судити про зношеність устаткування та планувати витрати, пов’язані із його поновленням.

Порушуючи порядок, встановлений чинним законом «Про бухгалтерський облік та аудит», Комісія позбавила кредитні спілки своїм нормативним актом права обирати метод оцінки чистого доходу (аналог прибутку). При оцінці чистого доходу Комісія дозволяє приймати до уваги лише отримані проценти по кредитах, і повністю лишає поза увагою нараховані, але не сплачені проценти по кредитах. Перевага такого методу – у його консервативності, але суттєвий недолік – у тому, що нараховані на законних підставах проценти взагалі не вважаються активом, що не відповідає законодавству.

Існуюча система звітності наприклад не дозволяє коректно відобразити таку просту операцію як зписання частини збитків спілки за рахунок частки паїв членів (хоча діючий закон прямо передбачає майнову відповідальність кожного члена спілки за її зобов’язання перед зовнішніми кредиторами у межах паю).

Окрім вже зазначених недоліків, які можливо носять технічний характер, варто зупинитись на коефіціетнах – фінансових стандартах, які мають принципове значення для забезпечення ефективності державного регулювання.

Зокрема простроченість кредитного портфелю повинна бути основним критерієм оцінки його якості, і всі учасники процесу – члени спілки, менеджмент та керівні органи, асоціації, держава зацікавлені в тому, щоб справедливо її оцінювати. В Україні було встановлено стандарт на належному рівні, проте абсолютно провалено контроль за додержанням цього стандарту.

Під острахом втратити ліцензії кредитні спілки масово та роками спотворювали дані про простроченість, і це не справляло жодного враження на регулятора. Обчислена за непрямими методами простроченість вже у 2007-2008 роках становила у середньому 25%-35% кредитного портфелю, а всі, хто збирає та аналізує дані на підставі даних формальних звітів браво звітували про простроченість у межах 5%. Тільки криза спонукала кредитні спілки розкрити реальну інформацію про простроченість.

Для порівняння у США при простроченості кредитного портфелю більше 5% ставиться питання про приєднання спілки, її реорганізацію або ліквідацію.

Наша асоціація зверталась до Держфінпослуг із пропозицією дати можливість спілкам показати реальну простроченість та не відбирати в них за це ліцензії. Проте до наших пропозицій не прислухались.

Проблема відсутності державної уваги щодо створення системи підтримки ліквідності кредитних спілок.

Наприкінці 2008 – початку 2009 року асоціація ініціювали вирішення питання про надання державної підтримки кредитним спілкам (на зворотній основі) у єдиний можливий спосіб - через існуючі об’єднані кредитні спілки. Хоча в цілому ідею рефінансування було проголошено самим тодішнім головою ДФП Сусловим В.І., Держфінпослуг зробив все, щоб ідея не матеріалізувалась.

Про необхідність рефінансування говорили зарубіжні експерти найвищого рівня, наша Асоціація, ідею підтримало Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Держпідприємництва, Віце-Премєр-міністр України Тігіпко С.Л., і лише профільний, відповідальний за цей сектор регулятор не спромігся ні здійснити аналіз ситуації, ні встановити критерії відбору, ні розділити кредитні спілки з точки зору їх перспектив.

Практична робота у проекті рефінансування допомогла б провести більш якісний та ретельний аналіз стану справ у порівнянні із тим, на що зробив державний регулятор, і визначити випадки відвертого криміналу або зловживань посадових осіб кредитних спілок.

Нами державному регулятору неодноразово було запропоновано розділити спілки на три основні групи – тих КС, яким не потрібно рефінансування, і які зуміли самостійно протистояти кризі. Тих, що потребують рефінансування, і тих, що вимагають ліквідації. Проте до цього часу такі списки не визначено та не опубліковано.

При тому, що прямі кредити, надані одними кредитними спілками іншим стали фактором додаткового та суттєвого фінансового ризику, до цього часу Держфінпослуг не наклав відповідної зборони та не сприяв централізації та підвищенню ефективності управління ліквідністю. Комісія мала передбачене законом право, але і досі не заборонила пряме взаємо кредитування між кредитними спілками інакше, ніж через об’єднані кредитні спілки.


Проблема застосування заходів впливу
Введення тимчасових адміністрацій кредитних спілок


Держфінпослуг, не розробивши методологію та не створивши відповідну нормативну базу, наприкінці 2009 року поспіхом наштампував декілька десятків сумнівної кваліфікації тимчасових адміністраторів, які за задумом колишньої керівника департаменту тимчасового адміністрування Третьякової Г.М. повинні були масово втрутитись у діяльність більш, ніж 200 кредитних спілок України, замінивши при цьому всі статутні колегіальні органи управління та контролю, взявши на себе всю повноту влади, але не приймаючи жодної відповідальності за результати діяльності тимчасових адміністраторів з боку Держфінпослуг.

Результатом стала низка гучних скандалів у найбільших кредитних спілках, що не втратили на момент ведення ТА ні оперативної керованості ні здатності боротись за свої активи доти, доки туди не втрутився державний регулятор.

Як виявилось дещо пізніше, Держфінпослуг взагалі не ставив на порядок денний завдання оздоровлення, повернення до нормального режиму функціонування цих кредитних спілок. Метою введення ТА було знищення відповідної спілки, при цьому почати вирішили саме із життєздатних спілок, які були флагманами кооперативного руху, але були у найбільшій мірі вражені впливом фінансової кризи та відчували проблеми із ліквідністю.

Більше того, достеменно відомо, що створена з благословення керівництва Держфінпослуг так звана «Перша Всеукраїнська Фінансова Компанія» повинна була оптом захопити активи всіх кредитних спілок, до яких вводилась тимчасова адміністрація. Умови, на яких надавались «послуги» були настільки кабальними, що про відновлення працездатності спілки та повернення коштів вкладниками і мови йти не могло.

Афера із тимчасовими адміністраторами безумовно має стати об’єктом цікавості правоохоронних органів держави.

Вимога скликання позачергових загальних зборів


Застосування заходу впливу у вигляді вимоги проведення позачергових загальних зборів передбачено чинним законодавством і може бути дієвим інструментом впливу у тому випадку, коли акціонери, власники компанії не усвідомлюють результатів управління цією компанією з боку менеджменту. Тоді державний регулятор, вимагаючи скликання позачергових зборів акціонерів, звертає увагу власників на аспекти діяльності компанії, які можуть зашкодити репутації, іміджу, фінансовим результатам.

Застосування такого самого заходу впливу до кредитної спілки, в силу того факту, що кожен клієнт спілки є також і її співвласником, пов’язано із потужним негативним суспільним резонансом. Застосування такого заходу впливу може спровокувати навіть паніку серед вкладників, або принаймні недовіру до керівництва спілки.

Попри неодноразові звернення з цього приводу, керівництво Держфінпослуг не прийняло до уваги цю суттєву відмінність кредитних спілок. Позиція асоціації полягає у тому, що такий захід впливу необхідно застосовувати лише у випадку крайньої потреби, як захід екстрений, який ставить для громади на порядок денний питання про можливість ліквідації кредитної спілки.

Призупинення та позбавлення ліцензій


Подібно до скликання позачергових загальних зборів, позбавлення ліцензії для кредитних спілок не лише викликає широкий суспільний резонанс, але й приносить відчутні збитки. Кредитна спілка, що не має ліцензії на залучення депозитів, втрачає можливість рефінансувати депозитний портфель хоча б у межах, до яких він виріс.

Втрата ліцензії ставить кредитну спілку не в нейтральне становище, а наносить сильного удару по її майбутній платоспроможності та по перспективі її розвитку, примушуючи втрачати активи. Спілка втрачає можливість замістити депозит, який добіг кінця за рахунок нового, такого ж депозиту.

При чому для припинення такої практики не потрібно вносити ніяких змін до законодавства. Необхідно просто змінити практику застосування ліцензійних умов та інтерпретацію відповідних статей фінансового звіту.

Асоціація неодноразово зверталась із пропозицією, щоб при втраті ліцензії спілці не давали рости, але не примушували зменшуватись. Комісія цю аргументацію вперто не сприймала.

Іншим аспектом деструктивної ліцензійної діяльності ДФП стала практика безпідставних звернень до правоохоронних органів. Іще в січні 2008 року, а потім у червні 2008 року директором департаменту кредитних установ було підготовлено, а за підписом Голови ДФП було розіслано закритим листом по органах прокуратури, СБУ, УБЕЗ, УБОЗ списки кредитних спілок, які на відповідний момент часу не мали ліцензії. Проте факт відсутності ліцензії не складає факту злочину, не свідчить про злочин. Але правоохоронні органи отримали вказівку від профільного регулятора, який спрямував їх зусилля на пошук злочинців серед керівників кредитних спілок. Звичайно, є робота – повинен бути і результат.

На той момент сотні кредитних спілок знаходились у стані переоформлення ліцензій, і багатьом з них ліцензії не видавались місяцями.

Асоціація окремо зверталась до Голови ДФП із проханням припинити таку деструктивну практику, і подаватись до правоохоронних органів лише у випадках, коли в руках ДФП є свідчення скоєння конкретних кримінальних злочинів, а не якісь абстрактні підозри.

Таким чином спровокований профільним регулятором тиск правоохоронних органів на кредитні спілки став додатковим фактором нестабільності буквально напередодні фінансової кризи.

Проблема гарантування вкладів


Не створивши дієвої системи моніторингу та контролю за діяльністю кредитних спілок, не забезпечивши якісний ріст і управління кредитними спілками, належний рівень внутрішнього контролю, Держфінпослуг під керівництвом п.п. Оленчика – Суслова рапортував про надзвичайно високі, найбільші у світі темпи росту «системи кредитної кооперації».

Із початком кризи та відходом п. Оленчика від керівництва департаментом у вересні 2008 року активно почала просуватись теза про те, що систему кредитної кооперації може врятувати тільки система гарантування вкладів.

Особливо смішно виглядати ця теза почала після початку кризи, коли всім стало зрозуміло, що будь-який фонд гарантування вкладів просто полетить по вітру на тлі масових проблем із поточними виплатами.

Так, система гарантування вкладів є необхідним елементом фінансової системи, але в конкретних умовах кризової та пост-кризової України – це чергова профанація українського суспільства.

Першими, і найбільш важливими запобіжниками, що забезпечують стабільність системи є:

- Ефективна система резервування оперативних втрат та резервування (накопичення резервного фонду);
- підвищена капіталізація кредитних спілок;
- розвиненість процедур внутрішнього та зовнішнього контролю;
- адекватні процедури управління простроченістю та стягнення проблемної заборгованості;
- наявність дієвої системи підтримки ліквідності на основі об’єднаних кредитних спілок;
- сприятливе, гнучке та ефективне законодавче середовище.

При відсутності де-факто всіх цих атрибутів автори ідеї просто прагнуть перекласти відповідальність за свій же таки непрофесіоналізм на плечі платників податків.

Проблема сервісної інфраструктури та монополізації надання послуг кредитним спілкам


Із самого початку діяльності ДФП її керівництвом здійснювались послідовні спроби монополізувати сервісну інфраструктуру, яка надавала б послуги кредитним спілкам як юридичним особам.

Існуюча система електронної звітності повинна була стати важливим інструментом монополізації в руках директора департаменту всіх інформаційних послуг. Це і послуги з аналізу фінансового стану, ефективне лобіювання, не можливе без статистики, обрахування аналітичних показників, допомога у складанні річних звітів, планів фінансового розвитку та багато інших застосувань.

Для прикладу іще у 2004 році керівництвом департаменту кредитних установ було запропоновано взяти за основу програмне забезпечення лише одного виробника, який створив закритий формат звіту, який не могли б відтворити інші виробники програмного забезпечення. Тільки після втручання нашої Асоціації та Держпідприємництва Комісію було примушено затвердити паралельний, відкритий формат електронного звіту у форматі .DBF.

І до сьогодні для заповнення електронних звітів більш, як 700 кредитних спілок України користуються не ліцензованим та не сертифікованим програмним забезпеченням, права на яке не належать Держфінпослуг, і за якість роботи якого ніхто не несе відповідальності.

Кредитні спілки фактично позбавлені можливості просто із калькулятором у руках обрахувати відповідні коефіцієнти та довести свою правоту у спірних питаннях щодо подання звітності, проведення перевірок та застосування заходів впливу на підставі невідповідності аналітичних показників (коефіцієнтів).

Держфінпослуг при підтримці іноземних проектів створив монопольну систему підготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів для кредитних спілок та привчив працівників ДФП отримувати дохід не лише за рахунок своїх заробітних плат, а й за рахунок плати за примусові лекції, котрі також через підставні структури на додаток оплачувались іще і самими кредитними спілками.

В результаті такого комерційного масового навчання за гроші, ми отримали масу неосвідчених керівників кредитних спілок, які мають підписані керівником департаменту сертифікати, але не здатні пристосуватись до умов кризи та взяти на себе всю повноту відповідальності за якісне управління спілкою.

За роки не змінено норма закону, що передбачає обов’язковість публікації аудиторських висновків та річних фінансових звітів у лише одному, дозволеному ДФП виданні. Таким чином замість того, щоб надавати інформацію про свій фінансовий стан своїй громаді у місцевій багатотиражці, кредитна спілка, що обслуговує працівників заводу, наприклад, повинна здійснювати публікацію у центральному спеціалізованому виданні, яке ніхто не читає.

Чому тоді дивуватись, що члени кредитних спілок не обізнані про фінансовий стан своїх установ?

Загальні висновки:

Основною причиною провалу державного регулювання практично в усіх проблемних галузях діяльності кредитних спілок стала заангажованість низки державних чиновників, що визначали політику Держфінпослуг з самого початку діяльності цього органу, їх прагнення до отримання особистих надприбутків, монополізації ринку надання послуг суб’єктам господарювання, та їх особиста професійна некомпетентність.

Р.В. Гайдаенко

ОПЛАТА КРЕДИТА в КС ПКО

Банківські реквізити кредитної спілки

«Перше кредитне товариство»

для перерахування платежів за кредитами:

Місцезнаходження: 65020, Україна, м. Одеса, вул. Базарна, 104

ЄДРПОУ: 23212644 ,

Банк отримувача: ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Одеса

КОД БАНКУ: 328704

р/р 26509054300158

Призначення платежу:

Погашення кредиту по к / д №

(повний номер кредитного договору)

від Прізвище І.Б.